www.namystyuk.com
моє інтернет-помешкання
| Ось тут -> |  |
і тут -> |  |
можна поглянути на моє родинне дерево, яке я малював ще в школі. З 1982-го живу з батьками в місті Українка (про нього нижче). Ходив у садочок "Альонушка". Незабутні враження залишили варений рис з яблучною підливкою, погоні за дівчатами під час тихої години та й взагалі відчуття безмежного кайфу від життя; зараз же спогади тих часів - це щось із розряду фантастики. Хто не ходив в садок, той не бачив життя;-). Навчався в звичайній середній школі, яку закінчив із золотою медаллю (якби б вернутись назад, то нізащо так би не рвав себе). Потім вступив до Національного транспортного університету, обравши спеціальність "Менеджмент організацій". Чому саме в транспортний? Захопився машинами з 1995-го, коли купив в газетному кіоску німецького автокаталога. Закінчив вуз у 2004 році. Працюю. Цікавлюсь різними аспектами бізнесу, містобудуванням, автомобілями, трохи знаюсь на комп'ютерах. Як зароблю багато грошей (необхідно, як я порахував, 250 тис. грн.), створю власну компанію.
Трохи про українську мову. Я розмовляю українською. Раніше - лише в сім'ї. Зараз - скрізь. Донедавна українська мова вважалася не дуже престижною. Приклад. Людина в маршрутці, в якої рідна українська, коли потрібно поговорити по мобільному, переборюючи себе, розмовляє ламаною, але російською: інакше оточуючі, начебто, будуть вважати її відсталим селюком. Стверджую - стереотип НЕВІРНИЙ! На українську я хотів давно перейти. Помаранчева революція, що відбулася в Україні на стику 2004-2005рр., стала для мене кращою мотивацією. І всіх закликаю це робити, оскільки пройде років 50 і слід русифікації вже й вистигне. Як не ми, то онуки будуть розмовляти українською. Але, не чекаючи того часу, слід перебудову мозку зробити самому собі і прямо зараз. Ви ніколи не питали себе, якою мовою будете виховувати своїх дітей..?
В людях не терплю жадібність, зарозумілість та неповагу до інших.
Трудовий шлях: Працював в кількох компаніях менеджером з продажу. Десь у шухляді лежить ще резюме. А зараз працюю на себе.
Мій девіз: Стандарти, які сповідує натовп, не для мене.
Маленьке місто на березі Дніпра і Стугни. 40 км на південь від Києва. Розміром десь 1,3 х 0,7 км. Населення - 15 тис. чол. Житлова забудова - від 5- до 16-поверхових будинків.
Зараз активно розвивається, зводиться нове житло. Кияни все частіше переїзджають сюди жити. Приблизно в 500м від міста має пройти Нова кільцева київська дорога. Добре чи погано це, сказати не можу. Плюс її - більше людей побачить місто, що було дотепер сховане від надмірного галасу і метушні, затишне і спокійне, а відтак - розвиток міста, зростання чисельності населення. Мінус - до існуючого джерела забруднення - труби Трипільської ТЕС - додасться ще одне. Однак, плани у влади райдужні. Пан мер каже, що зробить з нашого міста курортну ідилію, місто-мрію, навіть є проекти всього цього.
Ціни на житло відсотків на 20 менше київських, але так само недосяжні для звичайних людей. Вартість продуктів та послуг - як у столиці. Зарплати менші десь на 15-30%.
Добра половина людей їздить на роботу до Києва. Як добиратись до столиці:
а) власним транспортом (25-30 хвилин до ст. м. "Видубичі");
б) маршруткою до ст. м. "Видубичі" (30 хв., 5 грн.);
в) електричкою (від місцевої залізничної станції "Стугна" до зупинки "Видубичі" у Києві 50хв, квиток = 3 грн.). Але зараз станцію закрито через те, що люди не купують квитки, тож цей вид транспорту наразі відпадає. У місті є 2 дитсадки, 2 школи, філія Славістичного університету, прикольний ринок, кінотеатр, кафешки, сучасні дитячі і спортивні майданчики. Більш-менш відомі компанії: Трипільська ТЕС, Обухівський картонно-паперовий комбінат, Завод пористих виробів, "Есперо" (бутильована вода "Україночка"), "Acme" (фарби для волосся).
Відділення банків: "ПІБ", "Правексбанк", "Приватбанк", "Райффайзенбанк Аваль", "Укрсоцбанк".
Є 3 Інтернет-провайдери (в порядку зменшення популярностi): "Stugna", "Obuhov.net" і "Бард". Кожен з них має локальну мережу зі 100 %-вим покриттям будинків.
ЗМІ: телерадіокомпанія "Дні-ПРО", газети "Дні-ПРО", "Акція". Телевізійна кабельна мережа з 39-ма каналами.
Офіційний сайт міста: www.ukrainka.org
Мій сайт уперше побачив світ у 2002 році. Спочатку він знаходився за адресою www.geocities.com/oleg11ua. Сайт називався "Портал ua4ever" (типу "Україна назавжди"), мав тло чорного кольору з зеленим текстом :)), лічильників штук 12, розділи (крім Головної) "DOWNLOAD", "КАТАЛОГ САЙТІВ", і "КОНТАКТ", потім додав "РАБОТА", де розмістив пару резюме своїх друзів. Потім поступово сайт перетворився у винятково домашню сторінку. Чим і є зараз.
Я намагався по можливості не заповнювати сторінки сайту зайвою кількістю графіки. Як результат - швидке їхнє завантаження і цілісність матеріалу у випадку відключення Вами відображення малюнків у браузері. Сторінки оптимізував для різних розрішень монітора, протестував у всіх браузерах: все гут.
Буду радий Вашим відгукам і пропозиціям щодо змісту й оформлення сайту, знайдених помилок і неточностей.
Можете зробити посилання на мій ресурс на своєму сайті.
Оновлення сайту - в міру атак натхнення.
© 1981-2008 Намистюк Олег.
Використання матеріалів сайту - без обмежень.